Meals

Свята наближаються

Music is well said to be the speech of angels.
                                                                         Thomas Carlyle

We shall never forget !!!

Revolution of Dignity in Ukraine

Фотогалерея

Jingle Bells

Happy birthday

My Bonnie

Pray for Paris

The purpose of all wars is peace

New York

Bruges, Belgium: Market Square

The Dali Theatre and Museum

Museums « Acropolis and Agora»

London, England: Westminster Abbey

Beauty awakens the soul to act.

Сучасні методи навчання

Сучасні методи навчання

NATURAL APPROACH

    The natural approach method wasdeveloped by Stephen Krashen and Tracy Terrell in the late 1970s and early 1980s. It aims to foster naturalistic language acquisition in a classroom setting, and to this end it emphasises communication, and places decreased importance on consciousgrammar study and explicit correction of student errors. Efforts are also made to make the learning environment as stress-free as possible. In the natural approach, language output is not forced, but allowed to emerge spontaneously after students have attended to large amounts of comprehensible language input.

      The natural approach has become closely associated with Krashen's monitor model, and it is often seen as an application of the theory to language teaching. Despite this perception, there are some differences, particularly Terrell's view that some degree of conscious grammar study can be beneficial. The syllabus focuses on activities which Terrell sees as promoting subconscious language acquisition. He divides these activities into four main areas: content activities, such as learning a new subject in the target language; activities which focus on personalizing language, such as students sharing their favorite music; games; and problem-solving activities.

THE GRAMMAR-TRANSLATION METHOD

      The grammar-translation method is a method of teaching foreign languages derived from the classical (sometimes called traditional) method of teaching Greek and Latin. In grammar-translation classes, students learn grammatical rules and then apply those rules by translating sentences between the target language and their native language. Advanced students may be required to translate whole texts word-for-word. The method has two main goals: to enable students to read and translate literature written in the target language, and to further students’ general intellectual development.

    There are two main goals to grammar-translation classes. One is to develop students’ reading ability to a level where they can read literature in the target language. The other is to develop students’ general mental discipline. As V. Mallison put it:

The main principles on which the grammar translation method is based are the following:

1. Translation interprets the words and phrases of the foreign languages in the best possible manner.
2. The phraseology and the idioms of the target language can best be assimilated in the process of interpretation.
3. The structures of the foreign languages are best learned when compared and contrast with those of first language.

---

                  

                  TOTAL PHYSICAL RESPONSE

      Total physical response (TPR) is a language-teaching method developed by James Asher, a professor emeritus of psychology at San José State University. It is based on the coordination of language and physical movement. In TPR, instructors give commands to students in the target language, and students respond with whole-body actions.

      The method is an example of the comprehension approach to language teaching. Listening serves a dual purpose; it is both a means of understanding messages in the language being learned, and a means of learning the structure of the language itself. Grammar is not taught explicitly, but is induced from the language input.

       Asher developed TPR as a result of his experiences observing young children learning their first language. He noticed that interactions between parents and children often took the form of speech from the parent followed by a physical response from the child. Asher made three hypotheses based on his observations: first, that language is learned primarily by listening; second, that language learning must engage the right hemisphere of the brain; and third, that learning language should not involve any stress.

---

                                                                                      THE DIRECT METHOD

      The direct method of teaching, sometimes called the natural method. Not limited to but often used in teaching foreign languages, the method refrains from using the learners' native language and uses only the target language. It was established in Germany and France around 1900.      Characteristic features of the direct method are:

• teaching concepts and vocabulary through pantomiming, real-life objects and other visual materials
• teaching grammar by using an inductive approach (i.e. having learners find out rules through the presentation of adequate linguistic forms in the target language)
• centrality of spoken language (including a native-like pronunciation)
• focus on question-answer patterns. 

 Priciples:

1. Classroom instructions are conducted exclusively in the target language.
2. Only everyday vocabulary and sentences are taught during the initial phase; grammar, reading and writing are introduced in intermediate phase.
3. Oral communication skills are built up in a carefully graded progression organized around question-and-answer exchanges between teachers and students in small, intensive classes.
4. Grammar is taught inductively.
5. New teaching points are introduced orally.
6. Concrete vocabulary is taught through demonstration, objects, and pictures; abstract vocabulary is taught by association of ideas.
7. Both speech and listening comprehensions are taught.
8. Correct pronunciation and grammar are emphasized.
9. Student should be speaking approximately 80% of the time during the lesson.
10. Students are taught from inception to ask questions as well as answer them.

---

                            SUGGESTOPEDIA

        Suggestopedia (USA English) or Suggestopaedia (UK English) is a teaching method developed by the Bulgarian psychotherapist Georgi Lozanov. It is used in different fields, but mostly in the field of foreign language learning. Lozanov has claimed that by using this method a teacher's students can learn a language approximately three to five times as quickly as through conventional teaching methods.
    Suggestopedia has been called a "pseudo-science". It strongly depends on the trust that students develop towards the method by simply believing that it works.
        The theory applied positive suggestion in teaching when it was developed in the 1970s. However, as the method improved, it has focused more on “desuggestive learning” and now is often called “desuggestopedia.” Suggestopedia is a portmanteau of the words “suggestion” and “pedagogy". A common misconception is to link "suggestion" to "hypnosis". However, Lozanov intended it in the sense of offering or proposing, emphasising student choice.

---

                                                                     COMMUNICATIVE LANGUAGE TEACHING

       CLT is usually characterized as a broad approach to teaching, rather than as a teaching method with a clearly defined set of classroom practices. As such, it is most often defined as a list of general principles or features. One of the most recognized of these lists is David Nunan’s (1991) five features of CLT:

1. An emphasis on learning to communicate through interaction in the target language.
2. The introduction of authentic texts into the learning situation.
3. The provision of opportunities for learners to focus, not only on language but also on the learning process itself.
4. An enhancement of the learner’s own personal experiences as important contributing elements to classroom learning.
5. An attempt to link classroom language learning with language activities outside the classroom.

      These five features are claimed by practitioners of CLT to show that they are very interested in the needs and desires of their learners as well as the connection between the language as it is taught in their class and as it used outside the classroom. Under this broad umbrella definition, any teaching practice that helps students develop their communicative competence in an authentic context is deemed an acceptable and beneficial form of instruction. Thus, in the classroom CLT often takes the form of pair and group work requiring negotiation and cooperation between learners, fluency-based activities that encourage learners to develop their confidence, role-plays in which students practise and develop language functions, as well as judicious use of grammar and pronunciation focused activities.       In the mid 1990s the Dogma 95 manifesto influenced language teaching through the Dogme language teaching movement, who proposed that published materials can stifle the communicative approach. As such the aim of the Dogme approach to language teaching is to focus on real conversations about real subjects so that communication is the engine of learning. This communication may lead to explanation, but that this in turn will lead to further communication.

---

                       AUDIO-LINGUAL METHOD

       The audio-lingual method, Army Method, or New Key, is a style of teaching used in teaching foreign languages. It is based on behaviorist theory, which professes that certain traits of living things, and in this case humans, could be trained through a system of reinforcement—correct use of a trait would receive positive feedback while incorrect use of that trait would receive negative feedback.

     This approach to language learning was similar to another, earlier method called the direct method. Like the direct method, the audio-lingual method advised that students be taught a language directly, without using the students' native language to explain new words or grammar in the target language. However, unlike the direct method, the audio-lingual method didn’t focus on teaching vocabulary. Rather, the teacher drilled students in the use of grammar.
        Applied to language instruction, and often within the context of the language lab, this means that the instructor would present the correct model of a sentence and the students would have to repeat it. The teacher would then continue by presenting new words for the students to sample in the same structure. In audio-lingualism, there is no explicit grammar instruction—everything is simply memorized in form. The idea is for the students to practice the particular construct until they can use it spontaneously. In this manner, the lessons are built on static drills in which the students have little or no control on their own output; the teacher is expecting a particular response and not providing that will result in a student receiving negative feedback.

                                                                                              SILENT WAY

     The Silent Way is a language-teaching method created by Caleb Gattegno that makes extensive use of silence as a teaching technique. It is not usually considered a mainstream method in language education. It was first introduced in Gattegno's book Teaching Foreign Languages in Schools: The Silent Way in 1963. Gattegno was skeptical of the mainstream language education of the time, and conceived of the method as a special case of his general theories of education.
       The method emphasises the autonomy of the learner; the teacher's role is to monitor the students' efforts, and the students are encouraged to have an active role in learning the language. Pronunciation is seen as fundamental; beginning students start their study with pronunciation, and much time is spent practising it each lesson. The Silent Way uses a structural syllabus, and structures are constantly reviewed and recycled. The choice of vocabulary is important, with functional and versatile words seen as the best. Translation and rote repetition are avoided and the language is usually practiced in meaningful contexts. Evaluation is carried out by observation, and the teacher may never set a formal test.

Cartoons

Feelings

Feelings

Інтерактивні методи навчання

Специфіка використання кооперативного навчання при вивченні англійської мови

Кооперативне навчання-це метод, коли в невеличких групах  (від 3 до 8 осіб) учні взаємодіють, вирішуючи спільне завдання. Робота в малих групах дозволяє учням набути навики, які необхідні для спілкування та співпраці. Ідеї, котрі виробляються в групі, допомагають учням бути корисними один одному.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку .

Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Як організувати роботу:

Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

Два - чотири - всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Як організувати роботу:

Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених

у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

для збирання інформації з якої-небудь теми;

для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад слів з певної теми: seasons, professions, appearance, etc.);

для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

Як організувати роботу:

1. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

4. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

5. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

6. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

7. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.

8. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.

9. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля .

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи можна віднести інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Мікрофон

Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Як організувати роботу:

Поставте запитання класу.

Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: "During our lesson the most important discovery for me was…" або "This information allows us to make the conclusion…" або "This decision was reached because…" тощо.

Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу:

Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний

інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).

Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2,3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.

Розпишіть учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою. Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.

Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи .

Використання інтерактивних методів навчання на уроках англійської мови

Використання інтерактивних методів навчання на уроках англійської мови

Сьогодні у світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи , тому важливим стає не наявність  у дитини певного багажу знань, особистих якостей та здібностей, а й здатність застосовувати  ті чи інші компетентності в житті.

         Головною  метою навчання іноземної мови в сучасній школі є розвиток особистості школяра, здатного використовувати іноземну мову як засіб спілкування в діалозі культур.

        Гадаю, практичного результату навченості іноземної мови можна досягти передусім у процесі особистісно комунікативного навчання, яке передбачає й вирішення завдань, пов’язаних з освітою, вихованням та розвитком особистості.

       Протягом усього навчання іноземної мови формується й комунікативна компетенція, складовими якої є: лінгвістична, соціологічна, дискурсивна, стратегічна, соціальна та соціокультурна компетенції.

          Під час планування уроків дотримуюся всіх перелічених принципів та умов, необхідних для формування комунікативної компетенції учнів:

·     Постійна мовленнєва практика учнів.

·     «Омовленість » певною мірою всіх вправ.

·     Використання комунікативного цінного матеріалу.

·     Постійна активізація мовленнєво – мисленнєвої активності учнів.

·     Мовленнєвий характер уроку.

                                Вже декілька років  впроваджую на своїх уроках інтерактивні технології. 

Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня.

Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні усі учні класу;

• учні навчаються працювати у команді;

• формується доброзичливе ставлення до опонента;

• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• створюється «ситуація успіху»;

• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;

• формуються навички толерантного спілкування;

• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6 осіб.    Риси інтерактивного навчання:

• двобічний характер;

• спільна діяльність учителя й учнів;

• керівництво процесу вчителем;

• спеціальна організація та різноманітність форм;

• інформаційна прогалина;

• цілісність та єдність;

• мотивація та зв'язок з реальним життям;

• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемних ситуацій.

Дидактичний аспект інтерактивних технологій досліджують такі відомі вчені, як  Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко, Н.Ф. Фомин, О.І.Пометун, Н. Суворова та інші.

За Л.В. Пироженко та О.І. Пометун, визначають умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні методи. Їх розподіляють на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації діяльності учнів: інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно – групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги структури уроків, яка, за О.Пометун, складається з п`яти елементів:

-  мотивація;

-  оголошення, представлення теми і очікуваних результатів;

-  надання необхідної інформації для розв`язання завдань;

-  інтерактивна вправа;

-  підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

     Я намагаюся будувати урок так, щоб максимально надати учням можливість розмовляти іноземною мовою, створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно мотивованим, можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Вважаю, що необхідно надавати важливого значення створенню в класі клімату взаємосприйняття, акцентування позитивного, запобігання негативному, створення почуття довіри, поваги до кожного для найповнішої реалізації кожним своїх можливостей.  На уроці важливо створити атмосферу загальної релаксації і взаємної довіри. В невимушеній атмосфері учень відчуває себе вільним і рівноправним партнером, учні не повинні відчувати страх за неправильність сказаного.  Недаремно слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. За умови використання інтерактивних технологій на уроці підвищується результативність навчання, стимулюється вивчення мови, розумова та творча активність учнів, підвищується цікавість до вивчення іноземної мови тощо.

Дослідники теорії інтерактивного навчання стверджують, що для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них.

Свою роботу я починаю з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходжу до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

На кожному з етапів уроку використовую різноманітні інтерактивні технології та вправи такі як:

Мотивація       -        «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ»

Актуалізація    -   «Мікрофон», «Гронування»

Засвоєння -   «Ажурна пилка», «Займи позицію», «Ситуативне моделювання», «Акваріум», «Дискусія», навчальна гра

Закріплення - «Мікрофон», «Мозковий штурм», Метод «Прес», «Дерево рішень», «Займи позицію»

Мозковий штурм

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропоную всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Записую усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

  Варіант «мозкового штурму» – «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи – учусь.

Акваріум

Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Об'єдную учнів у групи по 4–6 осіб і пропоную їм ознайомитися із завданням. Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

— прочитайте завдання вголос;

— обговоріть його в групі;

— за 3–5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію. Доки діюча група займає місце в центрі, знайомлю решту класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3–5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

Магічні дрібнички

Застосовуючи для записів результатів групової роботи великі листи паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольори є доречними в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного. Червоний – знак підвищеної уваги. Використовую його переважно для підкреслювання чи іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодо чорного кольору, то користуюся ним тоді, коли хочу ще більше підсилити увагу до написаного, або тоді, коли те, що пишу, є неприємним, небажаним, недобрим і його варто змінити.

Мікрофон

Різновидом загально-групового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

1. Ставлю запитання класу.

2. Пропоную класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

3. Надаю слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилину).

5. Не коментую і не оцінюю подані відповіді.

Heзакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)

Технологію використовую для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет, статті тощо).

2. Готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – «домашню» й «експертну». Спочатку об'єдную учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а потім створюю «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх попередньо роздаю учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній – однакові.

3. Розписую учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею нарівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп пропоную учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, збираю усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» – у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

6. Після завершення роботи пропоную учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації

Метод ПРЕС

Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Роздаю матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС:

1. Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (I think that, to my mind, according my experience, to my opinion);
2. Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (the fact, the point is that);
3. Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (for example, for instance);
4. Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами: (as a result, in the upshot, in the end, finally, in the long run, in the final analysis);

Асоціативний   кущ
Будова асоціативного куща розвиває логічне мислення, уяву, памۥять. За допомогою виразів учні висловлюють свої думки за темою і будують все це у формі куща.

         У своїй практиці намагаюся органічно поєднувати урок, домашню, позакласну роботу, що забезпечує ефективне формування комунікативної компетентності учнів, сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної й соціальної активності.

Віртуальна подорож

Life without music would be a mistake

  

Winter is coming