Методична скарбничка

Специфіка використання кооперативного навчання при вивченні англійської мови

Кооперативне навчання-це метод, коли в невеличких групах  (від 3 до 8 осіб) учні взаємодіють, вирішуючи спільне завдання. Робота в малих групах дозволяє учням набути навики, які необхідні для спілкування та співпраці. Ідеї, котрі виробляються в групі, допомагають учням бути корисними один одному.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку .

Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Як організувати роботу:

Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

Два - чотири - всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Як організувати роботу:

Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених

у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

для збирання інформації з якої-небудь теми;

для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад слів з певної теми: seasons, professions, appearance, etc.);

для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

Як організувати роботу:

1. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

4. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

5. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

6. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

7. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.

8. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.

9. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля .

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи можна віднести інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Мікрофон

Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Як організувати роботу:

Поставте запитання класу.

Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: "During our lesson the most important discovery for me was…" або "This information allows us to make the conclusion…" або "This decision was reached because…" тощо.

Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу:

Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний

інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).

Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2,3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.

Розпишіть учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою. Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.

Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи .

Використання методу проектування на уроках англійської мови

Метод проектування – це комплекс пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних та письмових видів робіт, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми.

Метод проектів створює:

• умови для творчої самореалізації учнів,

• підвищує мотивацію до навчання,

• сприяє розвитку інтелектуальних здібностей,

• учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні.

«Діти легко забувають те, що вони кажуть,

і те, що їм кажуть, але не те, що вони роблять,

і не те, що з ними роблять».

Ж.Ж.Руссо

Ефективність використання методу проектів на уроках іноземної мови :

На уроках англійської мови з використанням проектного вчення  створюються такі умови, при яких учні вчаться:

•        самостійно отримувати знання з різних джерел;

•         користуватися цими знаннями для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань;

•        набувають комунікативних умінь, працюючи в різних групах;

•        розвивають свої дослідницькі уміння (виявлення проблеми, збір інформації з літератури, документів і так далі) ;

•        розвивають аналітичне мислення.

Практика використання методу проектів показує,  що “разом вчитися не лише легше і цікавіше, але і значно ефективніше. Тому можна з упевненістю стверджувати, що в учня розвивається креативна компетентність, як показник комунікативного володіння іноземною мовою на певному рівні.

Універсальність використання методу  проектів:

-можливо  використовувати практично по будь-якій темі.

- можливо використовувати з будь-яким підручником (УМК)

-можливо  включити в різні форми загальної системи роботи на етапі мовної практики

-можливо  використовувати як вигляд роботи по підтримці    досягнутого рівня, вдосконаленню і поглибленню підготовки учня.

Метод проектів навчає  самостійно:

• ставити цілі і завдання,

• робити розумний вибір,

• вирішувати, як виконати те або інше завдання,

• збирати інформацію,

• апробовувати щось,

• уміти оцінити результат («Development of search and study skills»).

Традиційний зв’язок «учитель-учень” змінюється на «учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату.

Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта. Він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи, підтримує. Результат проектної діяльності- творча співпраця вчителя й учнів.

Треба сказати, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може називатися методом проектів. Проектна технологія передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів із обов’язковим представленням результатів. Результати виконання проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом,  газета, альманах тощо).

Комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі

1. Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.

2. Family Tree. (6 клас. Тема “Family”. Вживання присвійного відмінка іменника). Можливі два способи виконання цієї вправи:

1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена, і пояснити родинні зв’язки.

2. Усій групі пропонується одне родинне дерево і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.

3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.

3. Whose is it? (6 – 7 клас. Вживання присвійного відмінка іменників і абсолютної форми присвійних займенників). Вправу можна виконувати усно або письмово.

1. Посеред столу лежать різні предмети, що належать учням класу (по одному-два від кожного учня). Бажано, щоб учні знали, кому що належить і як цей предмет називається англійською мовою.

2. Усі учні стають навколо столу, по черзі беруть будь-який предмет і кажуть, кому він належить: The pen is Olena’s. This is Olena’s pen.

3. Якщо вони сумніваються, то повинні уточнити, звертаючись до учня, якому, на їхню думку, належить цей предмет: Is this pen yours, Olena? — No, it isn’t mine. It’s Halyna’s.

4. My best days of this month / week. (6 клас. Вживання the Past Indefinite Тense.)

1. Учні записують 3 – 5 дат, які їм найбільше запам’яталися вцьому місяці / тижні.

2. Поділити учнів на пари і попросити їх обмінятися інформацією, пояснивши партнерові, чим саме їм запам’яталися ці дні.

3. Для успішного виконання вправи можна запропонувати допоміжні вирази:

І remember / like . Do you remember this day? Yes, it was the day I . No, not really.

5. Find someone who . (7 клас. Вживання the Present PerfectТense, прислівників ever, never у питальній, стверджувальній і заперечній формах.)

1. На кожній картці написано завдання, що починається словами:Find someone who + Present Perfect.

2. Карток повинно бути 10, але їх варто дублювати.

3. Одне завдання вчитель виконує з класом для зразка: читає завдання, запитує учнів, записує повну відповідь на дошці.

4. Потім учні приступають до виконання вправи. За 5 хв. вони повинні заповнити якнайбільше карток.

5. Способи перевірки:

— Вчитель запитує, а учні зачитують свої відповіді на це запитання.

— Підраховують, хто скільки завдань виконав, а правильність виконання можна перевірити після уроку.

— двоє чи троє добре підготовлені учні переглядають заповнені картки і коротко коментують результати для класу.

6. В картку включати завдання, які відображають життя учнів класу, або лексичні одиниці, які вивчаються чи нещодавно вивчалися.

7. Картка має такий вигляд (після того, як учень її заповнив):

Find someone who has read “The Adventures of Tom Sawyer” in

English.

Name: Oleh.

Oleh has read “The Adventures of Tom Sawyer”.

Або:

Name: Nobody. Nobody has ever read “The Adventures of Tom Sawyer”.

6. Things have changed since then. (7 клас. Вживання the Present Perfect Тense).

1. Учні працюють у групах. За 5 – 7 хв. кожна група повинна сказати чи написати, що відбулося / змінилося в запропонованій сфері життя:

What has changed in your family since last year? (Your city; your street; your school; means of transport; fashion; etc.)

2. Кожна група робить повідомлення, а члени інших груп можуть запропонувати свої варіанти доповнення.

7. Brainstorming comparisons. (7 клас. Вживання ступенівпорівняння прикметників, as . as; not so .as; than.)

1. Учні отримують картку з назвами трьох предметів або їх зображенням.

2. За 2 – 3 хв. вони повинні використати щонайбільше способів порівняти ці предмети.

3. Учні працюють у малих групах, а групи змагаються між собою.

4. Для порівняння можна запропонувати такі групи слів:

— A TV set, a lamp, a chair

— A mountain, a river, a lake

— A car, a bus, a bicycle.

8. Preferences. (7 клас. Вживання ступенів порівнянняприкметників, щоб повідомити про переваги й недоліки, порівнятисмаки.)

1. Учні отримують набори назв чи зображень предметів, явищ, тварин і т.п.

— Dog, cat, canary

— Morning, afternoon, evening

— Summer, spring, winter

— Village, city, town

— TV, radio, video. Which do you prefer and why?

2. Учні працюють індивідуально і в групах.

3. Зразок відповіді: І prefer morning to afternoon because it is not so hot.

4. Можна порівняти свої смаки, узагальнити смаки групи, класу.

9. Detectives. (7 клас. Вживання абсолютної форми присвійних займенників.)

1. Один учень — “детектив” — виходить із класу.

2. Хтось з учнів подає вчителеві щось, що належить йому, але не виказує з першого погляду власника (олівець, гумку, підручник тощо).

3. Коли “детектив” повертається, йому дають цей предмет і він починає “розслідування”, запитуючи учнів: Is this yours?

4. Учень повинен заперечити й вказати на когось іншого: No, it isn’t mine. It’s his (hers, theirs). Так триває доти, доки не знайдеться справжній власник.

10. The old days. (8 клас. Вживання used to.)

1. Фотографії окремих місць міста колись і тепер.

2. Кожній групі з 3 – 4 чол. дати одну пару фотографій (старий вид і новий).

3. За 10 хв. вони повинні описати, як колись виглядало це місце, визначити 4 – 5 змін, які відбулися, описати їх.

4. Кожна група звітує про свою роботу.

Використання інтерактивних методів навчання на уроках англійської мови

Сьогодні у світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи , тому важливим стає не наявність  у дитини певного багажу знань, особистих якостей та здібностей, а й здатність застосовувати  ті чи інші компетентності в житті.

         Головною  метою навчання іноземної мови в сучасній школі є розвиток особистості школяра, здатного використовувати іноземну мову як засіб спілкування в діалозі культур.

        Гадаю, практичного результату навченості іноземної мови можна досягти передусім у процесі особистісно комунікативного навчання, яке передбачає й вирішення завдань, пов’язаних з освітою, вихованням та розвитком особистості.

       Протягом усього навчання іноземної мови формується й комунікативна компетенція, складовими якої є: лінгвістична, соціологічна, дискурсивна, стратегічна, соціальна та соціокультурна компетенції.

          Під час планування уроків дотримуюся всіх перелічених принципів та умов, необхідних для формування комунікативної компетенції учнів:

·     Постійна мовленнєва практика учнів.

·     «Омовленість » певною мірою всіх вправ.

·     Використання комунікативного цінного матеріалу.

·     Постійна активізація мовленнєво – мисленнєвої активності учнів.

·     Мовленнєвий характер уроку.

                                Вже декілька років  впроваджую на своїх уроках інтерактивні технології. 

Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня.

Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні усі учні класу;

• учні навчаються працювати у команді;

• формується доброзичливе ставлення до опонента;

• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• створюється «ситуація успіху»;

• за короткий час опановується велика кількість матеріалу;

• формуються навички толерантного спілкування;

• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи -4–6 осіб.    Риси інтерактивного навчання:

• двобічний характер;

• спільна діяльність учителя й учнів;

• керівництво процесу вчителем;

• спеціальна організація та різноманітність форм;

• інформаційна прогалина;

• цілісність та єдність;

• мотивація та зв'язок з реальним життям;

• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемних ситуацій.

Дидактичний аспект інтерактивних технологій досліджують такі відомі вчені, як  Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко, Н.Ф. Фомин, О.І.Пометун, Н. Суворова та інші.

За Л.В. Пироженко та О.І. Пометун, визначають умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні методи. Їх розподіляють на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації діяльності учнів: інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно – групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги структури уроків, яка, за О.Пометун, складається з п`яти елементів:

-  мотивація;

-  оголошення, представлення теми і очікуваних результатів;

-  надання необхідної інформації для розв`язання завдань;

-  інтерактивна вправа;

-  підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

     Я намагаюся будувати урок так, щоб максимально надати учням можливість розмовляти іноземною мовою, створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно мотивованим, можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Вважаю, що необхідно надавати важливого значення створенню в класі клімату взаємосприйняття, акцентування позитивного, запобігання негативному, створення почуття довіри, поваги до кожного для найповнішої реалізації кожним своїх можливостей.  На уроці важливо створити атмосферу загальної релаксації і взаємної довіри. В невимушеній атмосфері учень відчуває себе вільним і рівноправним партнером, учні не повинні відчувати страх за неправильність сказаного.  Недаремно слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. За умови використання інтерактивних технологій на уроці підвищується результативність навчання, стимулюється вивчення мови, розумова та творча активність учнів, підвищується цікавість до вивчення іноземної мови тощо.

Дослідники теорії інтерактивного навчання стверджують, що для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них.

Свою роботу я починаю з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходжу до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

На кожному з етапів уроку використовую різноманітні інтерактивні технології та вправи такі як:

Мотивація       -        «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ»

Актуалізація    -   «Мікрофон», «Гронування»

Засвоєння -   «Ажурна пилка», «Займи позицію», «Ситуативне моделювання», «Акваріум», «Дискусія», навчальна гра

Закріплення - «Мікрофон», «Мозковий штурм», Метод «Прес», «Дерево рішень», «Займи позицію»

Мозковий штурм

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропоную всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Записую усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

  Варіант «мозкового штурму» – «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи – учусь.

Акваріум

Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Об'єдную учнів у групи по 4–6 осіб і пропоную їм ознайомитися із завданням. Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

— прочитайте завдання вголос;

— обговоріть його в групі;

— за 3–5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію. Доки діюча група займає місце в центрі, знайомлю решту класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3–5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

Магічні дрібнички

Застосовуючи для записів результатів групової роботи великі листи паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольори є доречними в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного. Червоний – знак підвищеної уваги. Використовую його переважно для підкреслювання чи іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодо чорного кольору, то користуюся ним тоді, коли хочу ще більше підсилити увагу до написаного, або тоді, коли те, що пишу, є неприємним, небажаним, недобрим і його варто змінити.

Мікрофон

Різновидом загально-групового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

1. Ставлю запитання класу.

2. Пропоную класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

3. Надаю слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилину).

5. Не коментую і не оцінюю подані відповіді.

Heзакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)

Технологію використовую для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет, статті тощо).

2. Готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – «домашню» й «експертну». Спочатку об'єдную учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а потім створюю «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх попередньо роздаю учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній – однакові.

3. Розписую учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею нарівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп пропоную учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, збираю усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» – у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

6. Після завершення роботи пропоную учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації

Метод ПРЕС

Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Роздаю матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС:

1. Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (I think that, to my mind, according my experience, to my opinion);
2. Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (the fact, the point is that);
3. Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (for example, for instance);
4. Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами: (as a result, in the upshot, in the end, finally, in the long run, in the final analysis);

Асоціативний   кущ
Будова асоціативного куща розвиває логічне мислення, уяву, памۥять. За допомогою виразів учні висловлюють свої думки за темою і будують все це у формі куща.

         У своїй практиці намагаюся органічно поєднувати урок, домашню, позакласну роботу, що забезпечує ефективне формування комунікативної компетентності учнів, сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної й соціальної активності.